Містобудівний кадастр у 2026 році: що потрібно зробити громаді

Що змінилося у 2026 році

Містобудівний кадастр на державному рівні (МБКД) стає спільним цифровим середовищем для планування територій і відбудови. Тепер система переходить до етапу повноцінного практичного використання громадами. Станом на березень 1302 територіальні громади — 99% від їх загальної кількості, крім територій бойових дій і тимчасово окупованих територій — отримали в МБКД повноваження замовника містобудівної документації. Це дає громадам можливість офіційно працювати в системі з процесами створення, внесення та оприлюднення містобудівної документації.

Одним із ключових завдань на 2026 рік визначено перехід громад на електронне внесення містобудівної документації. Наприкінці березня до МБКД уже було завантажено 7 295 чинних містобудівних документацій без баз геоданих та розпочато внесення 1 413 проєктних МБД із базами геоданих. Окремі комплексні плани просторового розвитку громад уже пройшли повний процес внесення або етап валідації.

Розвивається і функціонал самої системи. У 2026 році працює оновлений валідатор баз геопросторових даних, який допомагає перевіряти відповідність структури, атрибутів, координат і геометрії встановленим вимогам. У червні також додали можливість завантажувати й зберігати чинні схеми планування територій областей.

Які дані потрібно підготувати для МБКД

Точний склад матеріалів залежить від виду містобудівної документації. На першому етапі громаді варто зібрати наявну документацію та перевірити, у якому вигляді вона зберігається і чи придатна для подальшої роботи з геоданими.

Насамперед варто перевірити:

• затверджену містобудівну документацію та рішення про її затвердження;
• цифрові матеріали, отримані від розробників документації: векторні шари, растрові плани та інші файли;
• топографічну основу, містобудівні планшети, ортофотоплани та інші картографічні матеріали;
• наявні геопросторові дані про межі територій, функціональні й планувальні зони, обмеження, інфраструктуру та інші об’єкти, передбачені відповідним видом документації;
• інформацію про систему координат, дату створення та походження цифрових матеріалів.

Подальші дії залежать від стану вихідних матеріалів. Якщо карти й плани збереглися лише на папері, спочатку може знадобитися їх сканування. Старі містобудівні планшети можна перевести у цифровий векторний формат з формуванням пов’язаної з об’єктами бази даних, а паперові та різноформатні матеріали — оцифрувати як містобудівну документацію.

Якщо для роботи бракує актуальної картографічної основи, залежно від завдання може знадобитися створення топографічного плану або ортофотоплану. Якщо ж необхідно розробити нову містобудівну документацію, це вже окремий процес — наприклад, створення генерального плану населеного пункту.

Геопросторові дані містобудівної документації мають бути підготовлені у цифровій формі, у системі координат, пов’язаній з УСК-2000, та відповідати встановленій структурі бази геоданих. Тому перед внесенням до МБКД важливо перевірити не лише наявність матеріалів, а й структуру, геометрію та атрибути цифрових даних.

П’ять кроків перед внесенням даних в МБКД

1. Зібрати наявні матеріали. Визначити, яка містобудівна документація, цифрові файли, карти та плани вже є у громади.
2. Перевірити чинність документації. Відокремити затверджені матеріали від проєктних, робочих і застарілих версій.
3. Оцінити технічний стан даних. Перевірити систему координат, геометрію, атрибути, структуру та узгодженість цифрових матеріалів.
4. Підготувати базу геоданих. Оцифрувати або доопрацювати матеріали, привести їх до встановленої структури та вимог МБКД.
5. Перевірити та внести документацію до МБКД. Провести технічну перевірку підготовлених даних, усунути виявлені невідповідності та сформувати матеріали для внесення в державну систему.

Для складних або різнорідних архівів доцільна окрема підготовка містобудівної документації для МБКД: від первинного аудиту до структурованої бази геоданих.

Типові помилки під час підготовки

• Неправильна система координат або геоприв’язка. Через це шари можуть зміщуватися і не збігатися між собою, а дані — некоректно відображатися в системі.
• Топологічні помилки. Самоперетини, накладання, дублювання об’єктів або прогалини між суміжними зонами можуть заважати перевірці та коректній роботі з геоданими.
• Невідповідність структурі бази геоданих. Класи об’єктів, поля, типи даних та обов’язкові атрибути мають відповідати встановленій структурі. Просто перевести карту у векторний формат недостатньо.
• Неповні або некоректно заповнені атрибути. Навіть правильно нанесений на карту об’єкт може не пройти перевірку, якщо для нього відсутні обов’язкові характеристики або вони записані у неправильному форматі.

Якщо вихідні матеріали потребують перевірки, оцифрування або приведення до вимог МБКД, громада може окремо замовити підготовку містобудівної документації для МБКД. Послуга включає аналіз вихідних документів, підготовку геопросторових даних, перевірку відповідності вимогам і формування пакета для подальшого завантаження у державну систему.

Геопортал містобудівного кадастру громади

Після внесення містобудівної документації до МБКД у громади залишається окреме завдання — щоденна робота з просторовими даними на місцевому рівні. Для цього державна система і власний геопортал виконують різні функції.

Геопортал містобудівного кадастру громади допомагає організувати таке середовище: надати фахівцям контрольований доступ, пов’язати карту з документами та створити зрозумілий процес актуалізації.

Офіційні джерела

• Містобудівний кадастр на державному рівні: доступ територіальних громад, 18 березня 2026 року.
• Офіційні новини Містобудівного кадастру на державному рівні.
• Постанова Кабінету Міністрів України № 559 «Про містобудівний кадастр».
• Порядок розроблення, оновлення та затвердження містобудівної документації.