Геоінформаційна система інженерних мереж громади

• Постанова НКРЕКП № 1482 від 29.07.2020 року,
• Закон України “Про ринок електричної енергії” № 2019-VIII від 13.04.2017,
• Постанова НКРЕКП № 310 від 14.03.2018 року “Про затвердження Кодексу систем розподілу”.

• відображення об’єктів інженерної інфраструктури (водопостачання,  водовідведення, газопроводи, тепломережі, електромережі та інші);
• підключення до набору відображення космічних знімків, ортофотопланів, містобудівної документації, растрових схем інженерних мереж тощо;
• відображення детальних технічних параметрів інженерних мереж (діаметр і матеріал труб, дати введення в експлуатацію та останнього ремонту, кількість кабелів, напруга тощо);
• виконання просторових і атрибутивних запитів, можливість пошуку, групового редагування даних;
• забезпечення оперативної інвентаризації інженерних мереж та елементів в режимі реального часу за допомогою мобільних пристроїв;
• подання публічних електронних звернень та реєстрації інцидентів громадянами на інженерних мережах (виклик аварійної служби, прорив труби тощо) за допомогою мобільних пристроїв.

• отримуйте гнучку платформу для зручного відображення інженерних мереж, автоматизуйте ведення технічної документації;
• отримуйте оперативний доступ до інформації про інженерні комунікації та їх технічні характеристики;
• підвищуйте ефективність роботи диспетчерських служб (чітко локалізовуйте на місцевості  колодязі, трубопроводи, інші необхідні об’єкти);
• прогнозуйте напрямки розвитку інфраструктури, ефективно управляйте комунальним господарством;
• оперативно реагуйте на аварії та надзвичайні ситуації (в тому числі зовнішні, стосовно конкретного виду комунікації), просторово їх локалізовуйте;
• забезпечуйте інформаційну підтримку для потреб профілактичних та аварійно-відновлювальних робіт;
• забезпечуйте взаємодію з територіальними службами і органами управління (земельний кадастр, захист навколишнього середовища тощо).

• підсистема візуалізації цифрової карти інженерних мереж у режимі суміщення з картографічними сервісами (Google Maps, Bing Maps, Open Street Map та ін.), містобудівною (генеральним планом,  цифровим топографічним планом, ортофотопланом та ін.) та землевпорядною документацією (Публічна кадастрова карта України);
• підсистема реєстру адрес, вулиць (шар будівель з додатковою інформацією: тип, матеріал, поверховість будівлі тощо) та інших поіменованих об’єктів;
• підсистема моніторингу аварійних ситуацій та ведення історії інцидентів на мережах;
• підсистема оперативного диспетчерського моніторингу стану інженерних мереж у вигляді зведеної інформаційної панелі (дашборду);
• підсистема ведення обліку оглядових колодязів та їх технічних характеристик (приналежність до виду мереж, глибина, точні координати та ін.);
• відповідні охоронні зони із зазначенням характеру обмежень.

Впровадження геоінформаційної системи проводиться в 3 етапи. Кожен етап являє собою доповнення попереднього новими модулями та даними. Таким чином розширюється функціонал системи, що дає змогу фахівцям диспетчерських служб вирішувати більший діапазон задач.

Етап 1: Базове впровадження.

За результатами цього етапу створюється геоінформаційна система  інженерних мереж. Для цього дані інженерних мереж водопостачання, водовідведення, тепломереж тощо переносяться в цифровий формат з паперових планів, планшетів містобудівної документації, цифрових CAD-планів та інших інформаційних джерел. Після завершення всіх робіт на цьому етапі ГІС містить план мереж та оглядових колодязів з даними (паспорти оглядових колодязів, матеріал та діаметр труб, номінальний тиск тощо). На цьому етапі створення геоінформаційної системи включає:

• Вивчення чинної документації мереж – схем, планів, електронної документації.
• Польові топографо-геодезичні вишукування.
• Обробка планшетної документації: оцифрування, геоприв’язка сучасних планів.
• Обробка електронної документації: геоприв’язка та створення геопросторових даних.
• Створення інтерактивної карти інженерних мереж та наповнення бази даних.

Етап 2: Поглиблення.

Цей етап передбачає доповнення геоінформаційної системи програмним забезпеченням, моделями та даними для проведення гідравлічного розрахунку. Після завершення етапу ГІС можна використовувати як повноцінний інструмент для аналізу, планування та проєктування нових інженерних мереж, реконструкції та ремонту наявних.

Модель гідравлічного розрахунку дозволяє:

• Проводити гідравлічний розрахунок на основі моделі.
• Аналізувати результати розрахунку та робити висновок щодо надійності мереж.

Етап 3: Аналіз.

Нові модулі, які приєднуються до системи, дозволяють отримувати оперативні дані щодо стану інженерних мереж, як від спеціалістів служб мереж, так і від громадян населеного пункту. Серед цих модулів:

• Підсистема диспетчеризації інженерних мереж – до цього модуля надходить вся оперативна інформація.
• Підсистема моніторингу інцидентів на мережах – відкритий та загальнодоступний модуль, за допомогою якого громадяни матимуть змогу отримувати інформацію про стан поточних ремонтних робіт.
• Підсистема звернень для громадян – набір інструментів, за допомогою яких громадяни можуть залишати повідомлення про проблеми на інженерних мережах. Всі дані про ці звернення потрапляють до модуля диспетчеризації інженерних мереж.

За допомогою цих модулів спеціалісти обслуговуючих служб можуть оперативно реагувати на ситуації, які можуть виникати на об’єктах інженерних мереж і направляти на місця спеціалістів для розв’язання проблем.