Етапи впровадження
Впровадження геоінформаційної системи проводиться в 3 етапи. Кожен етап являє собою доповнення попереднього новими модулями та даними. Таким чином розширюється функціонал системи, що дає змогу фахівцям диспетчерських служб вирішувати більший діапазон задач.
Етап 1: Базове впровадження.
За результатами цього етапу створюється геоінформаційна система інженерних мереж. Для цього дані інженерних мереж водопостачання, водовідведення, тепломереж тощо переносяться в цифровий формат з паперових планів, планшетів містобудівної документації, цифрових CAD-планів та інших інформаційних джерел . Геоінформаційна система по завершенню всіх робіт на цьому етапі містить план мереж та оглядових колодязів з даними (паспорти оглядових колодязів, матеріал та діаметр труб, номінальний тиск тощо). На цьому етапі створення геоінформаційної системи включає:
- Вивчення існуючої документації мереж – схем, планів, електронної документації.
- Польові топографо-геодезичні вишукування.
- Обробка планшетної документації: оцифрування, геоприв’язка існуючих планів.
- Обробка електронної документації: геоприв’язка та створення геопросторових даних.
- Створення інтерактивної карти інженерних мереж та наповнення бази даних.
Етап 2: Поглиблення.
Цей етап передбачає доповнення геоінформаційної системи програмним забезпеченням, моделями та даними для проведення гідравлічного розрахунку. По завершенню етапу геоінформаційну систему можливо використовувати як повноцінний інструмент для аналізу, планування та проєктування нових інженерних мереж, реконструкції та ремонту наявних.
Модель гідравлічного розрахунку дозволяє:
- Проводити гідравлічний розрахунок на основі моделі.
- Аналізувати результати аналізу та робити висновок щодо надійності мереж.
Етап 3: Аналіз.
Нові модулі, які приєднуються до системи дозволяються отримувати оперативні дані щодо стану інженерних мереж, як від спеціалістів служб мереж, так і від громадян населеного пункту. Серед цих модулів:
- Підсистема диспетчеризації інженерних мереж – до цього модуля надходить вся оперативна інформація.
- Підсистема моніторингу інцидентів на мережах – відкритий та загальнодоступний модуль, за допомогою якого громадяни матимуть змогу отримувати стан про поточні ремонти роботи.
- Підсистема звернень для громадян – набір інструментів, за допомогою яких громадяни можуть залишати повідомлення про проблеми на інженерних мережах. Всі дані про ці звернення потрапляють до модуля диспетчеризації інженерних мереж.
За допомогою цих модулів спеціалісти обслуговуючих служб можуть оперативно реагувати на ситуації, які можуть виникати на об’єктах інженерних мереж і направляти на місця спеціалістів для розв’язання проблем.
Вимоги, вартість і терміни виконання замовлення
Інформаційні джерела та матеріали (документи) для створення веб-карти: офіційні дані та документи містобудівної документації, містобудівні планшети (у масштабі 1:500, 1:2000) відповідних комунальних служб (водоканалу, служби підземних газопроводів, електромереж тощо), карти, електронні реєстри, інші носії інформації про інженерні мережі в органах місцевого самоврядування та виконавчої влади.
Розрахунок вартості створення геоінформаційної системи проводиться з урахуванням кількості тематичних шарів карти та кількості об’єктів інженерної інфраструктури, розгалуженості бази даних, а також індивідуальних побажань замовника щодо функціоналу. Терміни створення ГІС залежать від площі міста та узгоджуються після ознайомлення з містобудівною документацією.