M1MT: Геоінформаційна система інженерних мереж – це картографічний веб-продукт, призначений для збереження, накопичення та відображення інформації про міську інженерну інфраструктуру (каналізаційні і теплові мережі; підземні водопроводи, газопроводи; повітряні лінії електропередач, кабелі зв’язку і силові кабелі; оглядові колодязі тощо). Просторова інформація на карті розбита за тематичними категоріями, у кожній з яких представлено декілька шарів з можливістю знаходження відповідного об’єкта й одержання додаткової інформації про нього: точні координати об’єктів інженерних мереж та їх основні характеристики, взаємне розташування мереж різних типів, основні орієнтири на місцевості для безпомилкового їх знаходження (відстані від найближчих будівель, проїзної частини тощо).

Можливості Геоінформаційної системи інженерних мереж:

• відображення об’єктів інженерної інфраструктури міста;

• переміщення по карті, зміна масштабу відображення;

• підключення та відключення даних до набору відображення (шар будівель та споруд, доріг тощо);

• підключення космічних знімків та інших растрових матеріалів для відображення;

• відображення даних та детальної довідкової інформації по окремому об‘єкту;

• перегляд даних на мобільному пристрої (смартфон, планшет) підключеному до мережі Internet;

• проведення аудиту інженерних мереж в реальному часі, створення польових журналів обстежень;

• виконання просторових і атрибутивних запитів, можливість пошуку.

Використовуйте широкий спектр аналітичних можливостей геоінформаційної системи інженерних мереж

• отримуйте гнучку платформу для зручного ведення картографічної бази даних та інвентаризації інженерних комунікацій (каналізаційних і теплових мереж; підземних водопроводів, газопроводів; повітряних ліній електропередач, кабелів зв’язку й силових кабелів; оглядових колодязів тощо), автоматизуйте ведення технічної документації;

• отримуйте оперативний доступ до інформації про інженерні комунікації та їх детальні технічні характеристики;

• підвищуйте ефективність роботи диспетчерських служб (максимально чітко локалізовуйте на місцевості  колодязі, трубопроводи, інші необхідні об’єкти);

• прогнозуйте напрямки розвитку інженерної інфраструктури, ефективно управляйте комунальним господарством міста;

• оперативно реагуйте на аварії та надзвичайні ситуації (в тому числі зовнішні, стосовно конкретного виду комунікації), просторово їх локалізовуйте;

• забезпечуйте інформаційну підтримку для потреб профілактичних та аварійно-відновлювальних робіт через внесення в базу даних відомостей про час останнього обстеження чи ремонту інженерних мереж;

• проводьте оперативні аудити інженерних мереж з можливістю внесення змін у базу даних в реальному часі, створюйте польові журнали обстежень;

• забезпечуйте взаємодію з територіальними службами і органами управління (земельний кадастр, захист навколишнього середовища тощо).

Набір шарів ГІС включає

• шар будівель і споруд з додатковою інформацією (призначення – житлові/нежитлові, поверховість, відомості про характер інженерних комунікацій всередині приміщень та ін.);

• інформацію про рельєф, в тому числі висоту місцевості, глибину оглядових колодязів для обслуговування відповідних інженерних мереж;

• мережі водопостачання, водовідведення, газопроводи, тепломережі із зазначенням діаметру та матеріалу труб, дат введення в експлуатацію, останнього ремонту тощо;

• електромережі, силові кабелі із відповідними технічними параметрами (кількість кабелів, напруга тощо);

• оглядові колодязі та їх технічні характеристики (приналежність до виду мереж, глибина, точні координати та ін.);

• відповідні охоронні зони із зазначенням характеру обмежень.

Етапи впровадження

Впровадження геоінформаційної системи проводиться в 3 етапи. Кожен етап являє собою доповнення попереднього новими модулями та даними. Таким чином розширюється функціонал системи, що дає змогу фахівцям диспетчерських служб вирішувати більший діапазон задач.

Етап 1: Базове впровадження.

За результатами цього етапу створюється геоінформаційна система  інженерних мереж. Для цього дані інженерних мереж водопостачання, водовідведення, тепломереж тощо переносяться в цифровий формат з паперових планів, планшетів містобудівної документації, цифрових CAD-планів та інших інформаційних джерел . Геоінформаційна система по завершенню всіх робіт на цьому етапі містить план мереж та оглядових колодязів з даними (паспорти оглядових колодязів, матеріал та діаметр труб, номінальний тиск тощо). На цьому етапі створення геоінформаційної системи включає:

• Вивчення існуючої документації мереж – схем, планів, електронної документації.
• Польові топографо-геодезичні вишукування.
• Обробка планшетної документації: оцифрування, геоприв’язка існуючих планів.
• Обробка електронної документації: геоприв’язка та створення геопросторових даних.
• Створення інтерактивної карти інженерних мереж та наповнення бази даних.

Етап 2: Поглиблення.

Цей етап передбачає доповнення геоінформаційної системи програмним забезпеченням, моделями та даними для проведення гідравлічного розрахунку. По завершенню етапу геоінформаційну систему можливо використовувати як повноцінний інструмент для аналізу, планування та проєктування нових інженерних мереж, реконструкції та ремонту наявних.

Модель гідравлічного розрахунку дозволяє:

• Проводити гідравлічний розрахунок на основі моделі.
• Аналізувати результати аналізу та робити висновок щодо надійності мереж.

Етап 3: Аналіз.

Нові модулі, які приєднуються до системи дозволяються отримувати оперативні дані щодо стану інженерних мереж, як від спеціалістів служб мереж, так і від громадян населеного пункту. Серед цих модулів:

• Підсистема диспетчеризації інженерних мереж – до цього модуля надходить вся оперативна інформація.
• Підсистема моніторингу інцидентів на мережах – відкритий та загальнодоступний модуль, за допомогою якого громадяни матимуть змогу отримувати стан про поточні ремонти роботи.
• Підсистема звернень для громадян – набір інструментів, за допомогою яких громадяни можуть залишати повідомлення про проблеми на інженерних мережах. Всі дані про ці звернення потрапляють до модуля диспетчеризації інженерних мереж.

За допомогою цих модулів спеціалісти обслуговуючих служб можуть оперативно реагувати на ситуації, які можуть виникати на об’єктах інженерних мереж і направляти на місця спеціалістів для розв’язання проблем.

Вимоги, вартість і терміни виконання замовлення

Інформаційні джерела та матеріали (документи) для створення веб-карти: офіційні дані та документи містобудівної документації, містобудівні планшети (у масштабі 1:500, 1:2000) відповідних комунальних служб (водоканалу, служби підземних газопроводів, електромереж тощо), карти, електронні реєстри, інші носії інформації про інженерні мережі в органах місцевого самоврядування та виконавчої влади.

Розрахунок вартості створення геоінформаційної системи проводиться з урахуванням кількості тематичних шарів карти та кількості об’єктів інженерної інфраструктури, розгалуженості бази даних, а також індивідуальних побажань замовника щодо функціоналу. Терміни створення ГІС залежать від площі міста та узгоджуються після ознайомлення з містобудівною документацією.