Попри функціонування з 2013 року електронної Публічної кадастрової карти України, вона так і не стала ключовим інструментом обліку земельних ресурсів територіальної громади через обмеженість доступу до бази даних земельного кадастру не лише пересічних громадян, але й головного спеціаліста з питань управління землями громади – землевпорядника. Реалії обліку земель в територіальній громаді такі, що практично жодна громада достеменно не володіє інформацію про свій земельний фонд. Як наслідок – не має можливості повноцінно отримувати доходи зі сплати земельного податку, відсутні сприятливі умови для провадження інвестиційної діяльності, притаманне нераціональне використання земельного фонду та ін.
Геоінформаційна система управління земельними ресурсами громади розробляється на виконання вимог наступних нормативних документів:
«…перелік об’єктів комунальної власності Перелік об’єктів комунальної власності, що передані в оренду чи інше право користування (з даними про умови передачі об’єктів в оренду);
перелік незадіяних земельних ділянок і майнових об’єктів (приміщень) комунальної форми власності, які можуть бути передані в користування;
актуальні списки власників/орендарів місцевих земельних ділянок.»